Під час публічної дискусії «Досягнення України в Східному партнерстві та плани на майбутнє», 22 січня 2021, року було презентовано моніторинговий звіт Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС СхП) «Поступ України у виконанні двадцяти досягнень Східного партнерства до 2020 року» та обговорено позицію України в Східному партнерстві, бачення ключових цілей на 2021- 2025 роки.
З 2017 року УНП ФГС СхП щороку готує моніторинговий звіт «20 ключових досягнень Східного партнерства до 2020 р.». Експерти платформи аналізують динаміку досягнення Україною поставлених завдань, надаючи особливу увагу інституційним та процесуальним змінам, відкритості та інклюзивності процесу.
В 2020 році експерти УНП ФГС СхП в рамках проекту «Підтримка діяльності Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП)», який адмініструє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, що фінансується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства та Європейським Союзом, проаналізували виконання «20 очікуваних досягнень Східного партнерства» за період від 16 вересня 2019 року до 1 вересня 2020 р. та поставили різні оцінки щодо стану виконання у цих сферах, в тому числі у сфері верховенства права, антикорупційної інфраструктури та реформи державного управління.
У 2019-2020 роках найбільшого поступу Україні вдалося досягти у сферах «Прогалини в доступі до фінансів та фінансової інфраструктури», «Безпека», «Дослідження та інновації» та «Європейська школа Східного партнерства». Ці сфери отримали максимальну оцінку (+++) від профільних експертів, які їх аналізували. Найнижчу оцінку (+) отримала сфера “Енергоефективність, використання відновлювальної енергії, а також зменшення викидів парникового газу”.
Захід модерувала Ірина Сушко, виконавчий директор «Європа без бар’єрів» (РГ1 УНП).
За словами редактора звіту, Геннадія Максака, виконавчого директора Ради зовнішньої політики «Українська призма» (РГ1 УНП), всі дані, представлені у Звіті, верифікуються з можливостями державних інституцій для спільного бачення ситуації та оцінки зусиль держави. Також він повідомив, що лише Українська національна платформа випускає такий продукт на періодичній основі. Геннадій Максак відмітив, що для УНП важливо робити проекти, які об’єднують експертів Платформи.
Представники державних органів влади, які виступали на заході, виступили із спільним баченням майбутнього формату Східного Партнерства – він повинен надавати перспективу отримання членства в ЄС для тих країн, які демонструють успіхи у виконанні завдань та наближенні законодавства. Таку думку висловили: Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом, Зоряна Макаруха, керівниця експертної групи з діалогу високого рівня Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, та Марина Михайленко, директор Департаменту ЄС і НАТО Міністерства закордонних справ України.
Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що «Східне партнерство» має розглядатися з точки зору амбіцій України як можливий інструмент для виконання стратегічної мети — отримання в перспективі членства у Європейському Союзі. Вона відмітила: «Велика кількість тих речей, якими ми —країни «Східного партнерства» — могли і мали б скористатися протягом цих років у взаємодії з ЄС, дуже сильно просіла, зокрема, у 2020 році». Голова Комітету зауважила, що всі досягнення України у згаданих напрямах нівелюються реальним станом справ в Україні. «Правове свавілля, яке зараз відбувається в країні, перекреслює те, що ми сьогодні маємо на папері», — стверджує Іванна Климпуш-Цинцадзе. Схожа ситуація, на думку голови Комітету, і з судовою реформою, «відкочуванням назад» у галузі енергетики та реформою державної служби, коли, нібито через пандемію, людей почали залучати на роботу без проведення конкурсів. Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, що «порядок денний, який був запропонований Радою Європейського Союзу у травні 2020 року як бачення майбутнього «Східного партнерства», не відповідає тим викликам, з якими ми стикаємося, і тим цілям та стратегіям, які ми для себе як держава ставимо».
Говорячи про перспективи, Голова Комітету заявила, що «Східне партнерство має стати інструментом розширення ЄС для тих країн, що цього прагнуть і демонструють успіхи у виконанні своїх євроінтеграційних завдань».
За словами Зоряни Макарухи, те, що Україна, Грузія та Молдова імплементують Угоду про асоціацію, зумовлює необхідність започаткування нового формату співробітництва між ЄС та цими країнами. Посилений формат СхП+ повинен лягати в основу нового програмного документу і нової політики Східного партнерства. «В рамках дискусії щодо реформування Східного партнерства і підготовки нового програмного документа після 2020, мають бути взяті за основу, в першу чергу, пріоритети двостороннього співробітництва ЄС з країнами Східного партнерства», – вважає Зоряна Макаруха.
Марина Михайленко повідомила, що Україна, Грузія і Молдова виступають єдиним голосом у просуванні спільних інтересів. Країни виступили за створення в рамках СхП формату посилених діалогів “ЄС + 3 асоційовані партнери”, зокрема у сфері імплементації ПВЗВТ та секторальної інтеграції. У попередні роки було проведено дві неформальні зустрічі у такому форматі. Тепер завдання стоїть формалізувати і розширити такий діалог. На думку Марини Михайленко цінним є те, що «в моніторинговому звіті є не тільки оцінка того, що було зроблено для виконання 20 цілей, головне, що в звіті є рекомендації».
Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (РГ2 УНП), одна з авторок моніторингового звіту, розповіла про методологію дослідження. Вона відмітила, що важливо говорити, як зміни, оцінені в моніторинговому звіті, вплинули на Україну. Вероніка Мовчан запропонувала провести ще дискусію для обговорення «як всі разом – і уряд, і громадянське суспільство, і бізнес бачать результати досягнень».
Михайло Жернаков, Голова правління Фундації DEJURE (РГ1 УНП), один з авторів звіту констатував, що в 2020 році великого прогресу в сфері Верховенства права ми не отримали. Він відмітив, що судова влада не тільки не стає агентом змін, а , навпаки, є агентом реакції та повернення до попереднього стану. «Потрібно перезавантажувати органи, які відповідають за стан судової реформи», – вважає експерт.
2020 рік є фінальним в імплементації Дорожньої карти “20 досягнень Східного партнерства до 2020 року”, оскільки політика СхП зазнає змін із прийняттям нового бюджету ЄС (2021-2027) та нового зовнішньополітичного Інструменту сусідства, розвитку та міжнародної співпраці (NDICI). Тому запуск нової дорожньої карти слід очікувати на наступному Саміті Східного партнерства, який заплановано на 2021 рік.
Моніторинговий звіт “Поступ України у виконанні двадцяти досягнень Східного партнерства до 2020 року”, 2020
Відеозапис заходу доступний за посиланням: https://youtu.be/cY5iF5zMvkQ
Програма публічної дискусії «Досягнення України в Східному партнерстві та плани на майбутнє», 22 січня 2021,
Моніторингові звіти “Поступ України у виконанні двадцяти досягнень Східного партнерства до 2020 року” за 2017, 2018 та 2019 роки
Захід був підготовлений в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Думки, висловлені протягом заходу є виключною відповідальністю спікерів та жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.
