На сьогодні в України немає гарантії підписання Угоди про асоціацію з ЄС на Вільнюському саміті Східного Партнерства. Зважаючи на реалії, не висловлюють впевненості в цьому і громадські експерти, які представили 1 жовтня результати громадського моніторингу виконання Україною умов підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
Як відзначив національний координатор платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко, незважаючи на певний прогрес в ухваленні Верховною Радою необхідних змін до законодавства, українська влада все ще не вирішила “питання Юлії Тимошенко”. Наявні позитивні тенденції та досягнення, на думку експерта, не є гарнатією підписання Угоди про асоціацію в листопаді.
Сьогоднішня ситуація дає змогу робити різні інтерпретації щодо відчутності наявного прогресу та того, чи “є склянка напівпорожньою, чи все ж таки радше напівповною”. На це питання, зауважив О. Сушко, відповідатиме Рада ЄС, до якої входять представники усіх держав-членів. Так, 21 жовтня Рада ЄС на рівні міністрів закордонних справ розглядатиме українське питання та, зокрема, підписання Угоди про асоціацію. Контрольною ж датою для України стане 18 листопада, коли відбудеться друге засідання Ради ЄС. Тому українській владі потрібно розуміти, що часу залишилося зовсім мало, і ніяких рішень перед самітом ніхто приймати не буде.
Олександр Сушко наголосив на необхідності протягом найближчих тижнів зробити очевидні кроки для розв’язання питання Юлії Тимошенко, яке стало “символом вибіркового правосуддя”. Без цього шанси на підписання Угоди про асоціацію залишаються невисокими. “За інформацією, яка є на сьогодні, чутки про суттєве зниження планки для України є перебільшеними. Немає даних, які б свідчили про те, що принаймні половина держав-членів ЄС готові підтримати асоціацію безвідносно до того, що відбувається в Україні. Була спроба підняти це питання на останній Раді міністрів закордонних справ ЄС на початку вересня, і, за різними даними, менше половини країн підтримали зниження планки, зокрема щодо питання Ю. Тимошенко. Тому на сьогодні в мене немає підстав для надмірного оптимізму та очікування, що “і так візьмуть”, – відзначив О. Сушко.
Справляється враження, що українська сторона чомусь віддаляє усі встановлені терміни і серйозно втрачає час, вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. Адже незважаючи на те, що є спільне розуміння можливості досягнути результатів ще до Вільнюського саміту, час згаяно. Так, за словами експерта, наразі окремі законопроекти не розглядаються, оскільки вони не встигли пройти всі необхідні процедури та бути внесеними в парламент.
“Політики запевняють, що вони це зроблять у жовтні, і ми на це сподіваємося. У будь-якому разі, коли говорять про виконання критеріїв, на мій погляд, останнім часом є якась ейфорія. Лунають заяви, що всі 11 позицій так званого списку Фюле практично виконані. Але є позиції, які формально виконані, а по суті щодо них є багато питань. Чи розпочата реформа міліції, чи говоримо ми серйозно про те, щоб встигнути створити Державне бюро розслідувань? Я думаю, що це нереально, і це потрібно розуміти. Та й Європейський Союз не вимагає на сьогодні стовідсоткового виконання всіх критеріїв, а говорить про рішучі дії та відчутний прогрес”, – відзначив експерт.
Таким чином, рішення щодо підписання Угоди про асоціацію буде політичним та залежатиме від політичних рішень в країнах-членах ЄС. Як зауважив експерт, наразі ми можемо спостерігати “більш відкриту та сприятливу лінію Європейського Союзу на підписання Угоди про асоціацію”, зумовлену насамперед певним тиском РФ на Україну.
В. Чалий відзначив, що очікування експертів були “більш песимістичними” порівняно з тими результатами, які є на сьогодні. Усе ще є багато рекомендацій щодо здійснення українською владою необхідних кроків. Так, залишається відкритим питання внесення змін до виборчого законодавства, проведення виборів мера у м. Києві, закону про референдум тощо. Ключовим же, погодився експерт, є питання Ю. Тимошенко, без вирішення якого ми “навряд чи можемо сподіватися на введення в дію цієї угоди”.
“Складається враження, що це питання має шанс на вирішення. Проте думаю, відтягувати його не варто до останнього дня, оскільки ЄС може просто не встигнути відреагувати з технічних та бюрократичних причин”, – підкреслив В. Чалий.
Не варто також і забувати про необхідність вести роботу з імплементації угоди після її підписання. “На сьогодні вже треба розпочинати повний комплекс заходів для введення в дію Угоди. Ті ж проекти, які вже існують, на мою думку, не є дуже ефективними. Ми сподіваємося, що позиція Угоди, яка стосується моніторингу її виконання, буде введена в дію одразу з моменту підписання”, – підкреслив експерт.
Для того, щоб в майбутньому проблема вибіркового кримінального переслідування була подолана, переконаний експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, є кілька завдань, які за допомогою українського парламенту ми можемо вирішити протягом жовтня. Серед них – реформа прокуратури, органів внутрішніх справ та судова реформа. “В кожному з цих питань ми бачимо різні етапи готовності влади. Щодо реформи прокуратури, то відповідний законопроект зараз перебуває у Венеціанській комісії. Ми очікуємо, що одразу після її висновку (під час сесійного засідання 11-12 жовтня – ред.), всі зауваження будуть враховані, а законопроект буде внесено у Верховну Раду. У нас, як у фахівців теж є певні зауваження, адже не всі положення цього законопроекту відповідають європейським стандартам”, – зауважив О. Банчук.
Що ж до судової реформи, то, за словами фахівця, після останнього висновку Конституційного суду, “м’яч знаходиться на полі парламенту”, в повноваження якого входить розгляд відповідного законопроекту щодо внесення змін до Конституції до розділу “Правосуддя”. Водночас паралельно необхідно внести зміни і до галузевого законодавства, зокрема закону “Про судоустрiй i статус суддiв”.
Що стосується реформи органів внутрішніх справ, то влада задекларувала намір підготувати концепцію реформи до кінця жовтня. Проте наразі ні громадськість, ні експертне середовище не мають інформації щодо того, на якому етапі перебуває підготовка цього документу.
Для впевненості в позитивному рішенні щодо підписання Угоди про асоціацію українські експерти підготували 20 рекомендацій, які необхідно виконати максимально швидко. Серед них, як відзначив директор Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” Дмитро Шульга, першим стоїть “питання Ю. Тимошенко”. Окремо також відзначено необхідність проведення вільних і чесних виборів у 5 мажоритарних округах 15 грудня 2013 року. Окрім того, включено 15 законопроектів, які Україні необхідно ухвалити найближчим часом. “Усі ці законопроекти на різній стадії готовності – по деяким вже є або ж очікується найближчим часом рішення Венеціанської комісії, окремі вже пройшли або очікують на перші читання у Верховній Раді України, а інші готуються до другого. Сподіваюся, що найближчим часом ми побачимо прогрес, який ні в кого не викликатиме сумнівів щодо його відчутності”, – зауважив експерт.
Надя Кайданович | Європейський простір