Східне партнерство та нові виклики для України: семінар Нацплатформи для журналістів

30
Кві
2014
Категорії: Новини / Новини РГ 1 / Новини РГ 2 / Новини РГ 3 / Новини РГ 4

logo_ukLogo_New_ukr

 

24-25 квітня 2014 року, у м. Київ Лабораторія законодавчих ініціатив спільно з Українською національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства за підтримки Європейської комісії провели семінар для журналістів  «Східне партнерство та нові виклики для України».

Метою семінару було інформування представників ЗМІ про політику Східного партнерства, його особливості, цілі та види діяльності, а також покращення якості матеріалів засобів масової інформації та налагодження співпраці з неурядовими організаціями, експертами, які беруть активну участь у виконанні Національної платформи Східного партнерства Форум громадянського суспільства.

Під час семінару журналісти мали можливість поспілкуватися з експертами з питань співробітництва України та ЄС щодо лібералізації торгівлі України з ЄС, а також візової, екологічної та енергетичної політик. Крім цього представники ЗМІ дізналися як і де шукати якісну і цікаву інформацію про політику Східного партнерства, а також які типові помилки роблять журналісти, висвітлюючи тему європейської інтеграції та Східного партнерства зокрема, а також як уникнути таких помилок. Участь у семінарі взяли близько 30 журналістів регіональних та київських ЗМІ.

24 квітня 2014 року семінар розпочався виступом Андрія Когута, координатора РГ 4 “Контакти між людьми” Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Експертом було представлено цілі, структура та формат роботи Східного партнерства. Окремо було наголошено про Форум громадянського суспільства, як майданчика для залучення громадянського суспільства до роботи у рамках Східного Партнерства. Андрій Когут відмітив, що головним викликом для Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства протягом попередніх років роботи та у майбутньому залишатиметься робота над реалізацією завдань, які необхідно виконати для підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС.

Наступним перед журналістами виступив їх колега, журналіст Сергій Сидоренко, який спеціалізується на висвітленні європейської інтеграції. Сергій поговорив із журналістами щодо широко розповсюджених міфів про європейську інтеграцію, які використовуються у ЗМІ. Також Сергій пояснив журналістами структуру Європейського союзу, що допоможе їм краще аналізувати інформацію щодо прийняття рішень у ЄС. Крім того, було пояснено деяку термінологію, яку часто плутають журналісти, зокрема роз’яснено різницю між такими термінами як «Рада Європи», «Європейська Рада» та «Рада Європейського союзу».

Наступні виступи експертів були присвячені темі «Угода про Асоціацію як компас реформ для України».  Під час цієї панелі виступили Дмитро Шульга, директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» та Вадим Трюхан, екс-директор Координаційного бюро європейської інтеграції та євроатлантичного співробітництва. Експерти окреслили для учасників передісторію стосунків Україна-ЄС щодо підписання Угоди про Асоціацію, а також розповіли про сучасний стан перемовин щодо підписання усіх частин Угоди.  На думку Вадима Трюхана, підписання Угоди про Асоціацію є інструментом європейських змін в Україні, також це буде імпульсом для розвитку секторального співробітництва, визначатиме порядок денний для реформ в Україні.  Учасники активно цікавились досвідом інших країн, зокрема Польщі та Балтійських держав  щодо вступу в ЄС, а також перевагами вступу до ЄС та підписання Угоди про Асоціацію з ЄС для різних секторів української економіки.

День логічно продовжився виступом Вероніки Мовчан, директора з наукової роботи, керівника Центру економічних досліджень, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Її виступ був присвячений лібералізації торгівлі України з ЄС.  Після ознайомлення учасників із деякими теоретичними аспектами лібералізації торгівлі, експерт окреслила для учасників структуру зовнішньої торгівлі України та розповіла про різні торгівельні режими України. З метою запобігання перекручуванню інформації в медіа, експерт також розповіла учасникам про різницю між такими етапами економічної інтеграції як «зона вільної торгівлі», «митний союз», «спільний ринок» та «економічний та валютний союз». Також було пояснено різницю між термінами «квоти» та «тарифні квоти», що журналісти теж часто плутають. У своєму виступі експерт також розповіла про економічну частину Угоди про Асоціацію та висвітлила як підписання Угоди впливатиме на такі галузі як сільське господарство, харчова промисловість, легка промисловість, металургія тощо. Окрему увагу у виступі Вероніки було приділено впливу Угоди на ціни та асортимент товарів. На думку експерта, основна додана вартість Угоди про Асоціацію для України полягає у гармонізації регуляторного середовища.

Наступного дня перед учасниками виступила Ірина Сушко, керівник громадської ініціативи «Європа без Бар’єрів». Вона висвітлила тему візової лібералізації та відповіла на численні запитання журналістів, що підкреслюють інтерес громадян України до цієї теми.  Ірина розповіла про план дій із візової лібералізації та останні візові новації, підготовлені Європейським союзом для України, зокрема щодо цін, тривалості віз та необхідних документів.

Зоряна Міщук, виконавчий директор ВЕГО «МАМА-86», висвітлила тему екологічних викликів європейської інтеграції. Зоряна підкреслила, що європейська інтеграція стала каталізатором реформ в сфері екології.  В рамках секторальної бюджетної підтримки ЄС фінансує програму «Підтримка реалізації Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року», про яку більш докладно розповіла Зоряна.  На думку експерта, екологія є однією із найскладніших та найкоштовніших сфер реформування в рамках європейської інтеграції для України, сумарний обсяг необхідних коштів для інвестування – близько 40 млрд. євро.  Крім того, в ЄС – дуже високі стандарти в сфері захисту довкілля, що означає для України велику роботу над гармонізацією законодавства. Експерт також окреслила екологічні пріоритети порядку денного «Україна – ЄС» та навела результати оцінки виконання екологічних пріоритетів порядку денного, що проводився громадськими організаціями.

Остання дискусійна панель була присвячена темі енергетичної співпраці Україна – ЄС. Антон Антоненко, виконавчий директор аналітичного центру Dixi Group, розповів про базові документи, що регулюють енергетичну співпрацю Україна – ЄС, а також співпрацю у рамках енергетичного співтовариства. Також експерт окреслив діяльність підгрупи «Енергетична безпека», РГ 3  «Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека» Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Також у цій панелі виступив Святослав Павлюк, керівник програми ЄС «Угода мерів-Схід». Він розповів про європейську ініціативу, що залучає місцеві та регіональні органи влади до сталого енергетичного розвитку та захисту клімату, користаючись  підтримкою  Європейської Комісії. Ініціатива ґрунтується на добровільних зобов’язаннях місцевих рад поліпшувати якість життя мешканців за рахунок підвищення ефективності використання енергії та розширення сфери використання  енергії з поновлюваних джерел, досягаючи при цьому скорочення викидів СО2 щонайменше на 20% до 2020 року.