9-та Щорічна асамблея ФГС СхП та Конференція громадянського суспільства (25-27 жовтня, Таллінн): звіт за підсумками заходу

25-27 жовтня в Таллінні (Естонія) пройшла 9-та Щорічна асамблея Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Цього року Асамблея вперше відбувалася спільно з Конференцією громадянського суспільства Східного Партнерства в рамках однієї об’єднаної програми (раніше конференція відбувалася як додатковий захід до Саміту Східного Партнерства раз у два роки). Спільний захід було організовано Форумом громадянського суспільства Східного Партнерства разом з Естонським центром Східного Партнерства під егідою головування Естонії в Раді ЄС (детальну програму заходу дивіться тут).

Перший день Щорічної асамблеї ФГС СхП (25 жовтня)

Відкрили Щорічну Асамблею Посол Східного Партнерства МЗС Естонії Яан Рейнхольд (Jaan Reinhold) та Співголова Керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Геннадій Максак. Як зазначив у своєму виступі Геннадій Максак, Асамблея Форуму, яка щорічно збирає стільки громадських активістів, є чітким доказом того, що громадянське суспільство є важливим партнером у відстоюванні демократичних цінностей та належного врядування. Враховуючи те, що не всі уряди країн громадянського суспільства можна назвати демократичними, роль громадянського суспільства є надвичайно вагомою. І, незважаючи на ті зусилля, які упродовж останніх десятиліть доклали громадські організації в регіоні, ще потрібно багато працювати, особливо в таких сферах, як боротьба з корупцією, забезпечення дотримання прав людини та належного правосуддя, і подолання бідності. Геннадій Максак також зазначив, що 9 років роботи Форуму свідчать, що він став невід’ємною засадою ефективності багатостороннього формату Східного Партнерства, а інструменти Форуму дозволяють налагодити хорошу взаємодію між ЄС, громадянськими суспільствами, а також урядами країн СхП.

На необхідності співпраці, солідарності, та сумлінної, самовідданої праці у своїх виступах наголосили президент Республіки Естонія Керсті Кальюлайд (Kersti Kaljulaid), Верховний представник ЄС з питань закордонних справ Федеріка Могеріні (у своєму відеозверненні), а також Алесь Бяляцкі, представник білоруського правозахисного центру «Вясна».

Зокрема, як підкреслила у своєму виступі президент Республіки Естонія Керсті Кальюлайд (Kersti Kaljulaid), для балтійських країн, які раніше також пережили радянську окупацію, східні партнери ЄС є дорогими серцю і те, що відбувається в регіоні СхП, не є байдужим для цих країн. «Ми б не хотіли і не можемо дозволити, щоб увага ЄС до країн СхП зменшилася. Ми також почуваємося відповідальними, щоб двері до кращого майбутнього для цих країн не закрилися», – наголосила Керсті Кальюлайд. Водночас, вона підкреслила, що ніхто, крім самих країн ЄС не може бути відповідальним за їхній розвиток, посилення верховенства права і боротьби з корупцією, сприятливого економічного клімату і забезпечення демократичних цінностей.

Білоруський дисидент Алесь Бяляцкі у своєму виступі також закликав ЄС зберігати пильну увагу до регіону Східного Партнерства, посилюючи співпрацю між країнами СхП і ЄС. Він навіть запропонував розширити ідею Плану Маршалла, що зараз звучить по відношенню до України, на інші країни «Східного партнерства». «Потрібні чіткі плани надання для України, Молдови та Грузії допомоги у вигляді нового «плану Маршалла». Якщо цього не буде, вони повернуться у відправну точку, в якій зараз перебуває Росія», – вважає правозахисник.

Перша пленарна сесія була присвячена взаємодії урядів та організацій громадянського суспільства в країнах СхП. Співголова ПА ЄВРОНЕСТ Маріан Лупу, член Керівного комітету ФГС СхП Каха Гоголашвілі та представник Генерального директорату Європейської комісії з питань сусідства і переговорів щодо розширення Діана Яблонська ділилися своїми думками щодо того, як зміна архітектури ЄС та конкретні цілі, передбачені документом «20 очікуваних досягнень Східного Партнерства до 2020 р.» можуть посилити роль громадянського суспільства в регіоні СхП. Також обговорювалося, яким чином і за допомогою яким конкретних механізмів органи влади можуть сприяти залученості громадянського суспільства до процесу вироблення політики та забезпечення стійких демократичних реформ.

Важливим пунктом програми першого дня Щорічної асамблеї ФГС СхП стало прийняття Декларації громадянського суспільства. Однак, не обійшлося без суперечок. Представники української та грузинської делегацій виступили проти окремих тез документу, які стосувалися «посилення співпраці з незалежними медіа в російських ЗМІ та «забезпечення їхньої присутності в медіа-сфері країн-партнерів». Оскільки на ці пункти не звернули увагу раніше, коли тривав процес обговорення і внесення поправок до документу, а в день голосування процедурно вносити зміни до проекту декларації вже було неможливо, схвалення документу ледь не опинилося під загрозою зриву. Однак вирішення проблеми було знайдено: після низки переговорів була досягнута домовленість про те, що ця норма не поширюватиметься на Україну та Грузію. «Зважаючи на російсько-грузинський конфлікт та російсько-український конфлікт, російську окупацію територій регіону та величезний вплив російських ЗМІ у гібридній війні, а також враховуючи норми законодавства у наших країнах, наші делегації наполягають на тому, щоб відповідний пункт не застосовувався до Грузії та України», – йдеться у окремій думці до Декларації, доданій делегаціями України та Грузії. Також в тексті Декларації було додане посилання до пункту, який передбачає механізми підтримки незалежним ГО в регіонах конфлікту – з вимогою «дотримання положень та духу двосторонніх договорів між ЄС та окремими країнами Східного Партнерства».

Ухвалений документ (який у підсумку підписали 130 організацій) закликає ЄС схвалити багатошвидкісний підхід до функціонування Східного Партнерства, надавши нові можливості для країн, що підписали Угоду про асоціацію. Також документ містить низку рекомендацій для ЄС та урядів країн-партнерів у різних сферах (див. текст прийнятої декларації).

В рамках післяобідньої програми першого дня конференції відбулися паралельні панельні дискусії дискусії, зокрема, на такі теми: 1) «Перспективи регіональної та економічної інтеграції в країнах СхП»; 2) «Медіа та дезінформація в країнах СхП та ЄС»; 3) «Цифрові інструменти задля демократичного урядування»; 4) Розвиток співпраці уряду та громадянського суспільства. Опісля відбулись дискусії та тематичні обговорення в рамках Робочих груп. В цих заходах в ролі спікерів також брали участь представники Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства.

Завершився перший день конференції обранням координаторів Робочих груп. Зокрема (див. також тут):

- Cпівкоординаторами РГ1 було обрано Айкуї Арутюнян (Haykuhi Harutyunyan, Вірменія) та Кшиштофа Бобінського (Krzysztof Bobinski, Польща);

- Співкоординаторами РГ2 стали Лаура Діттель (Laura Dittel, Словаччина) та Сабіт Багіров (Азербайджан);

- Співкоординаторами РГ3 – Іна Кошеру (Ina Coseru, Молдова) та Анна Отілія Нуту (Anna Otilia Nutu, Румунія);

- Співкоординаторми РГ4 – Александра Каталозішвілі (Aleksandra Kalatozishvili, Грузія) та Андрій Трубчеак (Andrei Trubceac, Румунія);

- Співкоординаторами Раїса Ліпартеніані (Raisa Liparteniani, Грузія) і Ґода Невераускайте (Goda Neverauskaite, Бельгія).

Другий день Щорічної асамблеї ФГС СхП (26 жовтня 2017 р.)

Засідання другого дня розпочалося з вручення журналістської нагороди Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства ім. Павла Шеремета.

Нагорода була заснована в 2016 р. з метою визнання журналістської мужності і визначних досягнень у відстоюванні свободи ЗМІ в регіоні Східного Партнерства. Вже вдруге нагородою було відзначено висвітлення несправедливості та зловживань у сфері прав людини. Першу премію у 2016 р. було присуджено кримському журналісту Миколі Семені. Цьогоріч переможцем було обрано ув’язненого азербайджанського журналіста Афгана Мухтарлі, викраденого в Грузії безпосередньо під час протестів. Нагороду прийняла дружина журналіста Лейла Мустафаєва. Окрім нагороди, вона також отримала в подарунок книгу Миколи Семени «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму 2014-2016 рр.», кілька свіжовиданих примірників якої привезли на Щорічну асамблею представники Української національної платформи ФГС СхП.

Пізніше представники Керівного комітету Форуму громадянського суспільства СхП Геннадій Максак та Айкуї Арутюнян представили прийняту напередодні Декларацію громадянського суспільства.

Під час пленарної сесії, що відбулась після цього, представники інституцій ЄС та органів влади країн СхП обговорили перспективи і виклики громадянського суспільства Східного Партнерства в світлі Саміту СхП, що відбудеться наприкінці листопада. Участь у сесії взяли Томас Мейр-Хартінґ (Thomas Mayr-Harting, директор по регіону Європи і Центральної Азії Європейської служби зовнішньої дії), Катаріна Матернова (Katarina Mathernová, заступник директора Генерального Директорату з питань сусідства та розширення ЄС), Ганна Гопко (Голова комітету ВРУ у закордонних справах), Олег Кравченко (заступник Міністра закордонних справ Білорусі) та Ельза Тульмец (Elsa Tulmets, дослідниця, Центр Марка Блоха в Берліні). Представниця від України Ганна Гопко запевнила присутніх, що ті, хто підтримує реформи в Україні, докладатимуть всі свої зусилля для продовження реформ в Україні, боротимуться з корупцією, щоб створити сприятливі для інвестицій умови. Водночас вона наголосила на тому, що Україні важливо відчувати підтримку ЄС, ця потреба є особливо гострою у зв’язку з викликами, з якими країна стикається в контексті гібридної війни з Російською Федерацією. Це вимагає як посилення безпекового компоненту в рамках ЄС і Східного Партнерства, так і підтримку спеціальних програм допомоги Україні, т.зв. «Плану Маршалла для України».

Важливим пунктом програми другого дня заходу став виступ Комісара Європейського Союзу з питань розширення та європейської політики сусідства Йоганнеса Гана. Як підкреслив комісар, Конференція громадянського суспільства є не просто додатковим заходом, side event напередодні саміту в Брюсселі. Навпаки, ЄС приділяє багато уваги розвитку громадянського суспільства, в тому числі в регіоні Східного Партнерства. Свідченням цього також є те, що перший розділ «20 очікуваних досягнень Східного Партнерства до 2020 р.» і одне з трьох наскрізних досягнень стосується саме посилення ролі громадянського суспільства. Він підкреслив важливість цього документу як дорожньої карти дій на наступні роки, і висловив задоволення, що вже є перші хороші результати реалізації окремих цілей, які, водночас, є наслідком попередньо проробленої роботи. Наприклад, це стосується лібералізації візового режиму, надання підтримки підприємствам МСБ, збільшення можливостей для навчання, стажувань та досліджень. «20 очікуваних досягнень Східного Партнерства до 2020 р.» – це ще тісніша співпраця не просто на словах, а на основі реальних вчинків», підкреслив Йоганнес Ган. Водночас, він закликав громадянське суспільство продовжувати докладати значних зусиль на шляху впровадження реформ і активно долучатися до процесу прийняття рішень і вироблення політики. «Зарядіться енергією на цьому форумі, адже вдома вас чекає велика робота», – сказав єврокомісар.

Див. відео виступу Йоханнеса Гана.

Після виступу Йоханнес Ган також отримав у подарунок книгу Миколи Семени «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму 2014-2016 рр.»

Під час дискусії, що відбулася після виступу Йоганнеса Гана, Голова Комітету ВРУ у закордонних справах Ганна Гопко запитала єврокомісара, чи він підтримує ідею «плану Маршалла для України», а також передала йому концепцію такого інвестиційного плану. «Адже йдеться не лише про макроекономічну стабільність, але й про підтримку малого та середнього бізнесу, про нівелювання інфраструктурного розриву між країнами ЄС та Україною, про певні запобіжники популізму, що є актуальним в контексті майбутніх виборів в Україні та в умовах масштабів бідності в Україні» – зазначила пані Ганна. Вона також підкреслила, що «20 очікуваних досягнень Східного Партнерства» – хороша основа для секторальної співпраці, але вона не повинна замінити європейську перспективу для України, Грузії та Молдови, що повинна бути згадана у всіх цих документах.

У відповідь Йоганнес Ган сказав, що Європа зацікавлена у тому, щоб мати сусідів, чия соціальна, регуляторна та економічна структури є аналогічними чи рівними європейським. «Нам не вигідно, щоб наші сусіди були біднішими за європейських громадян – ми хочемо, щоб українці мали такий же рівень добробуту та процвітання. Це сприяє демократичному розвитку і робить ринок країни привабливим для компаній». На його думку, багато чого можна і потрібно зробити для поліпшення ділового та інвестиційного клімату в Україні, як це зробили багато країн для залучення іноземних інвесторів. Разом з тим, він доволі стримано висловився щодо ініціативи «Плану Маршалла для України». «Є певні умови, які Україна має виконати. Наразі – вибачте, що маю про це говорити – рівень довіри не дуже високий». Окрім того, на думку Гана, ЄС і без цієї окремої програми застосовує достатньо інструментів для допомоги Україні. «Ми взяли на себе зобов’язання надати 12,8 млрд євро на проведення реформ. Не кажучи вже про фінансування, що пропонується Україні іншими донорами та міжнародними організаціями. У певному сенсі, «план Маршалла» для України вже діє», – пояснив єврокомісар. (Див. також статтю на цю тему учасника української національної делегації Щорічної асамблеї, кореспондента «Європейської правди» С.Сидоренка).

У післяобідній час відбулося кілька паралельних дискусій за участі стейкхолдерів в рамках Робочих груп, а також тематичні обговорення співпраці ЄС і окремих країн-учасниць Східного Партнерства (як у форматі двостороннього, так і багатостороннього співробітництва).

В контексті цього тематичного обговорення Українська національна платформа Східного Партнерства організувала презентацію експертної оцінки «20 очікуваних досягнень Східного Партнерства до 2020 р.» (англомовної версії дослідження «Україна в координатах Східного Партнерства 2017-2020 рр.»), що було здійснене експертами УНП за підтримки проекту «Громадська синергія». Також представники Платформи, інституцій ЄС та українських органів влади обговорили можливості для посилення співпраці між владою та громадянським суспільством в контексті реалізації «20 очікуваних досягнень» і висловили свої думки щодо того, наскільки співмірним є бачення формату і можливостей співпраці між Європейським Союзом та Україною. Зокрема, в дискусії взяли участь Геннадій Максак, Національний координатор УНП; Ганна Гопко, Голова Комітету ВРУ у закордонних справах, та Боґуслав Ґертруда, Team-leader з питань розвитку відносин з Україною Європейської служби зовнішньої дії; модерував захід Андрій Кулаков, Координатор РГ1 УНП. Ганна Гопко та Боґуслав Ґертруда подякували експертам УНП, зазначивши, що проведена важлива робота і підготовлені в рамках дослідження рекомендації мають значну практичну цінність для органів влади України та інституцій ЄС в процесі їхньої роботи над впровадженням цілей документу. Як зазначила Ганна Гопко, за останні два роки Україна прийняла багато важливих законів, нещодавно були прийняті медична, пенсійна, освітня реформи; багато зусиль було докладено для забезпечення прозорості та боротьби з корупцією. Водночас, як підкреслила п.Ганна, без підтримки громадянського суспільства ці реформи не будуть успішними, в тому числі, вважає вона, потрібно залучати громадських активістів до роботи на державній службі. Що стосується пріоритетних секторальних напрямів для України на найближчий період, Голова Комітету ВРУ у закордонних справах згадала необхідність посилення безпеки на східних кордонах ЄС, посилення енергетичного компоненту та незалежності від постачання енергоносіїв Російською Федерацією, входження України до Енергетичного Союзу ЄС, а також в єдиний європейський цифровий ринок, необхідність деолігархізації. (Частину панельної дискусії можна переглянути за цим посиланням).

Після панельних дискусій учасники Щорічної асамблеї знову зібралися всі разом, щоб обрати координаторів національних платформ, а також координаторів ЄС в рамках Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Ще раз одноголосно Національним координатором Української національної платформи ФГС СхП учасники української національної делегації обрали Геннадія Максака. (Щоб дізнатись результати виборів в інших національних платформах, а також, кого було обрано координаторами ЄС, див. новообраний склад Керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства).

Наступним пунктом програми стало нагородження 3-х найкращих регрантингових проектів, що реалізовувалися у 2017 р. Таке нагородження проводиться уже третій рік підряд і стало гарною традицією Форуму. Відповідно до результатів конкурсу, переможцями стали:

1) (Робоча група 1) «Розвиток потенціалу гендерних підгруп Національних платформ Вірменії, Грузії, Білорусії та України» (Capacity development for gender subgroups of National Platforms in Armenia, Georgia, Belarus and Ukraine), провідна організація – Жіночий ресурсний центр (Вірменія), українськими партнерами в реалізації проекту виступають «Бюро гендерних стратегій та бюджетування» і ГО «Центр «Жіночі перспективи».

2) (Робоча група 2) «Посилення ролі громадянського суспільства і МСБ країн Східного Партнерства у впровадженні європейських стандартів» (Enhancing the role of civil society and SME from Eastern Partnership countries in the implementation of European standards), провідна організація – Центр інновацій і політики (Молдова); українським партнером в реалізації проекту є ГО «Група стратегічних та безпекових студій»;

3) (Робоча група 3) «Наглядова енергетична коаліція» (Energy watchdog coalition), провідна організація – Експертний форум (Румунія), (Expert Forum, Romania), українським партнером в реалізації проекту є Діксі Груп.

Наприкінці другого дня Щорічної асамблеї відбулися кілька додаткових заходів (side events), організованих національними платформами країн СхП.

Зокрема, Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства та проект «Громадська синергія» провели дискусію “Twists and Turns of Reforms in Ukraine”. Темою обговорення стали успіхи, виклики, а також негативний досвід в процесі втілення реформ в Україні – як з точки зору представників органів державної влади, так і експертів громадянського суспільства. Основна увага дискусії була присвячена судовій реформі, децентрацізації та сфері боротьби з корупцією – своїми оцінками зусиль України щодо цих питань поділилися Ольга Стефанішина – Директор Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції; Михайло Жернаков – Директор фундації DEJURE, головний експерт з питань судової реформи РПР; Юлія Івахніна, Начальник Відкритого офісу Національного антикорупційного бюро України; Юрій Вдовенко, Член Керівного комітету Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, Голова Центру транскордонного співробітництва. Модерувала захід Зоряна Міщук, ключовий експерт проекту «Громадська синергія» та голова Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. (Детальніше про захід).

Третій день Щорічної асамблеї ФГС СхП (27 жовтня 2017 р.)

Першу сесію останнього дня Щорічної асамблеї ФГС СхП було присвячено обговоренню стратегії Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства на 2018-2020 рр. (див. проект Стратегії англійською та російською мовами). Стратегія спрямована на посилення адвокаційної та констультативної ролі Форуму в контексті виконання «20 очікуваних досягнень Східного Партнерства до 2020 р.». Також предметом обговорення був проект організаційної реформи (див. текст документу англійською та російською мовами). Однак, через відсутність кворуму прийняти ці документи не вдалося. Було вирішено продовжити голосування за стратегію дорахуванням голосів дистанційно, а зміни в основній структурі будуть обговорюватися протягом наступного року.

Підсумковим виступом в рамках Щорічної асамблеї став виступ депутата Європарламенту Мар’ю Лаурістін (Marju Lauristin), яка ще раз підкреслила, що громадські організації є рушієм та найважливішим майданчиком посилення і розвитку демократії.

Завершилася Щорічна асамблея ФГС СхП та Конференція громадянського суспільства серією зустрічей з естонськими неурядовими організаціями. Учасники мали можливість обмінятися досвідом та обговорити можливості і перспективи співпраці в рамках відповідних тематичних напрямків та пріоритетів Робочих груп.