23 січня у Брюсселі відбулася презентація дослідження «Індекс Східного партнерства 2015-2016: аналіз прогресу європейської інтеграції, демократичних реформ та сталого розвитку» (“Eastern Partnership Index 2015-2016: Charting Progress in European Integration, Democratic Reforms, and Sustainable Development”). Дослідження покликане стати важливим інструментом моніторингу для політиків, аналітичних центрів, дослідників та громадських діячів. (Див. програму заходу).
«Індекс» охоплює період з березня 2015 р. по грудень 2016 р., і включає незалежний аналіз та річні статистичні дані з метою відобразити прогрес, досягнення та поточну ситуацію в таких аспектах:
-
Наближення (Approximation), що відображає, наскільки країни СхП імплементували ключові норми ЄС та міжнародні стандарти, і аналізує такі сфери як демократія і права людини, європейська інтеграція і наближення політики, сталий розвиток.
-
Взаємозв’язок (Linkage), що аналізує транснаціональні зв’язки між бізнес-середовищем, громадянським суспільством, громадянами та урядами у країнах СхП та ЄС і включає такі сфери як міжнародна безпека, політичний діалог та співпраця, секторальна співпраця і торгівля, громадяни в Європі.
«Індекс Східного партнерства 2015-2016 рр.» готувався аналітичною групою, до складу якої увійшли більш ніж 50 експертів громадянського суспільства з країн Східного партнерства та ЄС; при цьому набагато більша кількість експертів була залучена до консультацій та надання коментарів на різних етапах підготовки дослідження.
Дослідження є важливим внеском в дискусію ЄС та країн СхП і спробою пролити світло на такі актуальні питання:
- Чи можна говорити про існування двошвидкісного Східного партнерства, оскільки асоційовані країни більше зацікавлені у посиленні і поглибленні європейської інтеграції?
- В яких країнах ситуація в таких сферах як свобода ЗМІ, прозорі та вільні вибори, боротьба з корупцією, права людини покращується, а в яких, навпаки, погіршується?
- Які країни найбільш відкриті до інвестицій та сприятливі для ведення бізнесу – і наскільки це пов’язано з підписанням ПВЗВТ з ЄС? А якщо цей взаємозв’язок не завжди спрацьовує, то чому?
- Наскільки країни СхП втілюють цілі сталого розвитку ООН?
- Чи може ЄС відігравати важливу роль у розв’язанні конфліктів у регіоні, і чи може тісніша співпраця зі Спільною політикою безпеки та оборони ЄС забезпечити кращу безпекову ситуацію країнам СхП?
«Індекс Східного партнерства» є продовженням дослідження, що раніше мало назву «Індекс європейської інтеграції для країн Східного партнерства» (European Integration Index for Eastern Partnership Countries). Вперше робота над «Індексом» була ініційована та розпочалася у 2011 р. Міжнародним фондом «Відродження» та Open Society Foundations. Відтоді було опубліковано чотири випуски «Індексу Східного партнерства».
З 2014 р. підготовку дослідження координує Форум громадянського суспільства Східного партнерства. Дослідження було підготовлене за підтримки Open Society Foundations, Міжнародного фонду «Відродження» та Міністерством закордонних справ Чеської республіки.
Українську частину дослідження виконав Центр «Нова Європа» за підтримки проекту «Громадська синергія», що співфінансується ЄС і Міжнародним фондом «Відродження» (МФВ) і виконується Європейською програмною ініціативою МФВ. Серед авторів публікації – експерти Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.
Ключова увага дослідження приділена аналізу прогресу європейської інтеграції і сталого розвитку. Під «інтеграцією» в цьому випадку розуміється базове і багатовимірне поняття, що включає наближення законодавства, зростання торгівлі, розширення транснаціональних мереж, що поєднують суспільства, а також частіші контакти між людьми. Це широке поняття інтеграції передбачає, що членство чи асоціація з Європейським Союзом може бути метою, проміжним чи завершальним етапом інтеграційного процесу. Однак цей термін не обмежується нормативним підходом чи рівнем гармонізації з нормами і стандартами ЄС, але й також відображає важливі соціальні, економічні та політичні зміни. Європейська інтеграція розуміється як неієрархічний, мережевий процес, де важливу роль відіграють громадяни, громадські об’єднання і бізнес-організації. Натомість аналіз сталого розвитку фокусується на таких ключових показниках як здоров’я, бідність та освіта, а також охорона навколишнього середовища, що відображають соціально-економічний розвиток суспільства.
Оскільки дослідження готувалося в контексті Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, «Індекс Східного партнерства» має на меті відобразити радше погляди громадянського суспільства, ніж позицію і пріоритети Європейської Комісії та національних урядів. Така точка зору – відображення позиції громадянського суспільства – має свої переваги, адже це крок вперед до посилення впливу громадянського суспільства в рамках Східного партнерства. Окрім того, ця інклюзивна порівняльна перспектива надає можливість висловити своє бачення громадянам країн СхП, чиї уряди наразі не зацікавлені в поглибленні європейської інтеграції. Відображаючи позицію громадянського суспільства, «Індекс СхП» особливу увагу звертає на міжлюдські контакти та транснаціональний зв’язок між організаціями громадянського суспільства країн СхП, натомість секторальним регуляторним політикам приділено менше уваги.
Результати України
В частині «Наближення» (Approximation) Україна зайняла друге місце з результатами, близькими до результатів Грузії і Молдови за показником «поглиблена і стала демократія». Прогрес у реформах, що спостерігається в країні після Революції Гідності, дозволив Україні отримати найкращі показники за такими критеріями, як свобода слова і незалежність судової системи. Україна зайняла перше місце щодо «європейської інтеграції та наближення», при цьому зайняла найгіршу позицію щодо бізнес-клімату. Хоча серед країн СхП Україна зайняла четверте місце за показником «сталий розвиток», ситуація в цій сфері трохи покращилась після створення урядом у 2016 р. Міжвідомчої робочої групи високого рівня для імплементації цілей сталого розвитку.
В частині «Взаємозв’язок» (Linkage) Україна загалом зайняла третю позицію. При цьому країна посіла перше місце за критерієм «міжнародна безпека, політичний діалог і співпраця», а також «секторальна взаємодія і торгівля». У звіті також відзначається, що Україна наразі здійснює найбільш інтенсивний політичний діалог з ЄС. Однак, за показником «Громадяни в Європі» Україна і Азербайджан зайняли найнижче місце, через низькі показники культурної залученості та співпраці у сферах науки та освіти.
Як зазначила під час презентації Індексу Східного партнерства експертка Центру «Нова Європа» Катерина Зарембо, «за показником «Міжнародна безпека, політичний діалог та співпраця» Україна отримала найвищу оцінку – 0.78. Цей бал передусім відображає інтегрованість України до євросоюзівських безпекових структур у політичному вимірі – Україна єдина з усіх країн Східного партнерства проводить щорічні саміти з ЄС, має найбільшу кількість двосторонніх візитів на високому рівні, тощо.
З іншого боку, після початку російської агресії Україна стала останньою частинкою «пазлу» збройних конфліктів у регіоні Східного партнерства. Підкреслю, що у регіоні наявні як «заморожені» конфлікти (якщо під «заморозкою» розуміти відсутність бойових дій Придністров’я у Молдові, Абхазія та Південна Осетія у Грузії, анексія Криму в Україні), так і конфлікти «низької інтенсивності» – ті, де режим припинення вогню не діє (Нагірний Карабах в Азербайджані та окуповані території на Сході України).
В українському випадку наявність збройного конфліктку має серйозний вплив на європейську інтеграцію України – як через можливість Росії впливати на Україну, так і через використання конфлікту як приводу для збільшення повноважень влади в Україні та порушень прав людини. Разом з тим, важливо підкреслити, що ратифікація Угоди про асоціацію та вступ у силу безвізового режиму з ЄС на тлі і попри наявність конфлікту – це величезне досягнення України за період, який охоплюється звітом», – підсумувала експертка.
Завантажити текст дослідження (англійською мовою, 130 стор.): EaP Index 2015-2016.
Ключові результати дослідження (буклет, англійською мовою, 14 стор.): Leaflet_EaP Index 2015-2016.
Відео з презентації дослідження: Частина 1, частина 2, частина 3, частина 4, частина 5.
Джерело новини: http://eap-csf.eu/eastern-partnership-index/, Facebook-сторінка Центру «Нова Європа», Facebook-сторінка Форуму громадянського суспільства Східного партнерства